Я ловлю твій ніжний погляд,
Коли дивлюсь тобі в лице.
Мов відчуваю в серці догляд,
В мить забуваю я про все.
Ніби ланцюг мене тримає,
Не в силах я себе стримати.
Між нами перешкод немає,
Так і хочеться спитати…
Але в цей момент мов онімів,
Я язиком не міг поворухнути,
Але доторкнувшись зрозумів,
Що без слів я зміг тебе почути.
Ми мов очима спілкувались,
Ми порозумілись і без слів.
Між нами чари відбувались,
З сердець відчутно було спів.
І дивлячись тобі у вічі,
Я в думках тебе питаю…
Взаємність я відчув удвічі,
Як міцно я тебе кохаю!
Моргнувши дала мені знак,
Ніжним поглядом скрізь тишу.
Ти відповіла: Звісно так!
Тебе я більше не залишу.
Ігор Лівак
