Не запрошуй мене у свій світ,
Він для мене не зрозумілий.
Почуттям основне — політ,
А не в брамі замкнуте тіло!
Мені холодно в світі тім,
Де не чують мою розмову,
Де у вакуумі пустім
Нема місця моєму слову.
Не веди мене у свій дім,
Де стерильність випалює очі!
Не щаслива я буду в нім,
Та й не справжніми будуть ночі.
А навіщо нам фальш обом?
Не зародиться в ній кохання.
Не володарем, не рабом,
Не наказом, не на прохання…
Барчук Р
8.11.22
Барчук Раїса
