Страх?.. Диктатура?.. Мовчання!.. Війна?
Пролог в пів на п’яту — завмерла душа.
Третій дзвінок — на нашій землі.
Актори в багнюці — мов в кошмарному сні.
Ракети — прильоти, руїни — окопи.
Країна палає — непохитно стоїть!
Руйнуються сцени — зникає життя,
Є воля народу й святая земля!
Ми разом назавжди — для Всесвіту мить,
Замінить неможливо! — неможливо змінить!
Військовий театр — циклічність подій.
Антракт, страшна зала — міняємо хід.
Цикли і цілі знайомі давно,
Актори новенькі — а плани лайно.
Сила народу все змінить, знесе,
На вражую землю усе поверне.
Чужого не просим — своє не дамо.
Хай ворог відчує, що є й що було!
Антракт вже позаду — горить перевал.
Акторів вже менше — наповнений зал.
Кульмінація! Вибух! Завіса! Сигнал!
Сон закінчиться — на порозі фінал!!!
Воля народу — повернути буття,
Жахливий театр — безцінна ціна.
Зламаємо плани, здолаємо зло!
На нашій землі запанує добро!!!<br>Memory's Voice
