ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Новинки    Те, що чекатиме в кінці

Те, що чекатиме в кінці

І море хвилювалося, і дні ішли
А ми з тобою одвічні закохані птахи
І в піднятті, і в злеті тримаємось за руки,
Щоб пережити разом вічність без туги.
Аби дойти до самого кінця
Де нас чекатиме глибока старість,
Щоб змогла пригорнутись до твого плеча
І згадати найкращі митті життя.
Щоб перегортали разом сторінки
Потертих й зворушливих листів,
Де написані одкровенні наші скарби
Буденне й щире : " кохаю".

Марія Майкович

Автор: 

Марія Майкович

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]