Глибока, тиха річка в вербах
Не зупиняється, пливе,
Та поміж хвиль шматочки неба
Із його хмарами несе.
Пливе повз шелест очеретів,
Осок зелених та кущів,
Поміж пташиних криків, злетів,
Серед ночей і серед днів.
Хлюпне під гіллям верболозу,
Торкнеться берега, піску,
Місток десь, наче загорожу,
Зустріне вко́тре на шляху.
Плисти́ме тихо далі й далі,
Під шелест, щебіт з всіх бокі́в,
В задумі, наче, у печалі,
Поміж нав’язливих вітрів.
20.02.2026.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
