Ти казав: "Не сумуй"
Ти казав: "Не зважай"
Ти казав: "Посміхнись і на небо поглянь"
Обіцянки — цяцянки,
А між нами — мовчання,
Ти був поряд у снах,
А в реалі — чекання.
Не піду за тобою, навіть у сні,
Без жалю за тим, що згасло в імлі.
Не триматиму більше, не зватиму знов,
Бо мовчання — це вбивця відвертих розмов.<br>Нікіта Соломін
