Ти місто — стоїш на Дніпрі,
І дивишся ворогу в очі.
І, як, колись Сталінград,
Спиняєш навалу щоночі.
Руйнуються стіни щодня,
Будинки стоять розбиті.
Кривава російська орда
Спливає кров’ю щомиті.
Вся сутність її, ось тут,
У ранах твоїх і руїнах.
Нам, вільним, не осягнуть:
Як звір проріс в поколіннях?
Ти скелей стоїш на Дніпрі,
І б’ються о тебе щоночі.
Підступні ворожі думки,
І звір відповза неохоче.
Ти б’єшся, Херсоне, щодня,
Тут гинуть хоробрі люди.
Тут слава гримить твоя,
І світ її чує всюди.
Ти місто — стоїш на Дніпрі,
Не зводиш із ворога зору.
Стоїш у загравах, в зорі,
Та вікна сиплються долу.
03.04.26 Війна
