Ти не мій, долею не призначений мені,
Але в мріях ти завжди близький, навіть в нічні дні.
Руки твої розкуті, губи німі,
Слова твої в тиші, в моє серце линуть.
Поринеш у світ бажань моїх,
Та знаю, це лише сни мої, не твої.
Ти хвиля в морі, що розбиває скелі високі,
А я мрію про спокійні береги.
Мрій про нас не буде втілено ніколи,
Бо ти не мій, і доля не зведе наші шляхи.
<br>Лопатовська Вікторія
