Я казати банальних слів не буду,
Скажу тобі прямо: «Тебе не забуду».
Твої очі снились мені тієї ночі,
І просипатись я так сильно не хочу.
Дивлячись на тебе, розумію одне:
Що така ти одна — і це головне.
Мені не вистачить слів, щоб тебе описати,
І емоцій чимало потрібно дібрати.
Таку красу не знайдеш ніде,
Хіба що в історію вона увійде.
І чимало я про неї буду писати
Багато віршів, які будуть читати.
І не хочеться мені тебе забувати,
Ті красиві очі, у яких починаю блукати.
А твоє волосся — ну це щось дивовижне,
Таке таємне і водночас ніжне.
Коли бачу тебе — забуваю про все:
Погані дні, те, що так душу гризе.
Мене рятує лише думка про тебе:
Ти — одна така, і більше не треба.
<br>Стас Бабчинський
