Той, хто любить

В такі короткі миті життя,
Я просто хочу бути потрібною.
В несамовиті дні людського буття,
Стати для когось спокоєм, ніжною.
Відчувати турботу, тепло і ласку,
Тонути в погляді рідних очей,
І розтопити сумну відстань, казку,
Розказати про світ без ночей.
Віддати все, що серце збереже,
І бути поруч, коли холодно й сумно.
Щоб в кожній миті відлунням лягли,
Слова, як промінь, прості й безшумні.
Нехай же в цьому морі почуттів
Знайду я берег, знайду я світло,
Де в тиші серця є відгук теплий, живий,
І поруч – той, хто любить щиро.<br>Анастасія Бондарєва