Уже липа безлиста — пора,
А береза у листі ще й досі,
Уже вкотре від мене пішла,
Наодинці залишила осінь.
У дощі всі дороги, стежки,
І стривожений вітер, шукає
Всюди осінь, не може знайти,
В опустілі сади заглядає.
Ще береза злегка шелестить,
Нахилившись, одна при дорозі,
Спада листя, останнє летить,
Повертає думки мої в осінь.
16.11.2024.
Ганна Зубко
