У грудні сніг? Ви що, смієтесь?
Коли таке було? Не пам’ятаю я тепер.
То може десь в Карпатах, на півночі холодній,
Насипе трохи — та зійде.
У грудні ще цвітуть в саду троянди,
У затишку сховавшись від вітрів,
Ще айстри у садах чекають на морози,
І не рахують, скільки залишилось днів.
Ви схаменіться, не кличте рано зиму,
Вона прийде на Старий Новий рік,
Ще дрижаки не зможете стримати,
Бігом ховайтесь у житло своє.
А я не той… минуло років сорок,
Як я сніжки морозом гартував,
І сніг лежав на Новий рік у горах,
А зараз — дощ стежки позаливав.
Я вже не той, сумую за минулим,
Сльоза збігає дощиком рясним,
І погляд застилає дим туману,
Лиш сивий сніг лягає біля скронь.
Оце і радощів мені лишилось,
Що Миколай з дарунками прийде,
І Новий рік на святі затанцює,
І сміх дитячий в хату заведе.
03.12.2025 РОЗДУМИ
