У світі, де душа замінена грошима,
Суспільство деградує, наче пуста сила.
Забуті ідеали, мрії в рукаві,
Все зменшується до одного знака долар
Ллються із екранів облудні слова,
Правда тоншає, наче пітьма.
В погоні за славою, втратили ми
Те, що колись називали людьми.
Духовність розтанула, згасла вогнем, Лишились від неї лиш попіл та щем.
Замість єднання і спільних ідей,
З'явились лиш сумніви й тіні людей.
Немає щирості в розмові,
Обман – це норма, так живуть.
Душевний холод у основі,
Та де ж до правди їхній путь?
Але ще є надія в світі,
Що серце людське оживе.
Любов і правда зможуть влитись
В життя, яке добро несе.
Та є ще в світі чисті душі,
Що світлом правди все проймуть.
Вони, мов сонця теплий промінь,
Знов вкажуть нам на вірний путь.
Літвішко Таміла<br>Таміла
