Весна наносить фарби на довкілля,
На сірий світ — яскраві кольори.
І тане тиша, мов зими свавілля,
Під подихом ранкової пори.
Малює сонце золотом дороги,
На травах в’яже срібло із роси.
Зникають, взимку зрощені, тривоги
Від першої тремтливої краси.
Ще вчора вітер злий і нелюдимий
По небу хмари гнав та лив дощі,
Сьогодні він усміхнений, ранимий —
Погладжує оселі і дахи.
І кожен цвіт — неначе тихе диво,
Що виросло із мороку й журби.
Весна фарбує землю терпеливо,
Вертаючи їй музику краси.
09 травня 2026 р.
