Хочеш, напишу тобі стрічку?
Або дві, чи чотири, наприклад?
Я до тебе не знав, що одвічно…
Був лиш прививидом – і всі звикли.
Знаєш, є потреба у правді, не звично?
Віриш, я ніколи не знав таку щирість!?
Що у серці моїм так дотично…
До твогО! Запитаєш про вірність?
Відповім! Розкажу, що тобою,
Я живу! Й маю дивні відтінки…
Того щастя, змішалось від болю…
Бо лиш маю з тобою хвилинки…<br>MARUMA
