Ми приходим в це життя,
І довго хочеться прожити,
Смерть обійти і небуття,
Всю небезпеку обдурити.
Так, пару раз було зі мною,
Бог написав мені в завіті,
Що однією вже ногою,
Був я вже на тому світі.
Я згадую, як того разу,
До кінця тунелю я дійшов,
І як вийшов з нього зразу,
Там до черги підійшов.
І йду тихо я до контролю,
Де пропускали увесь світ,
Там провіряли кожну долю,
Біля божественних воріт.
Св. Петро там із ключами,
Мене у сторону відвів,
І в супроводі з янголами,
З усмішкою і відповів:
Ще ваша черга не прийшла,
Вам ще довгі роки жити,
Й на тій землі многі дива,
Ви ще маєте створити.
Така помилка у нас буває,
Що, квиток у Рай дадуть,
Але, у списках їх немає,
І їх на землю повернуть.
Ось і ви тут не чекайте,
До рідні скоріш ідіть
І Божу славу прославляйте
Вас чекають там, спішіть!
Тому я тут, поруч з вами,
Бо свою ціль не завершив,
І вас порадую віршами,
На що Господь благословив.
Нам доручили божі плани,
Пройти місії всі без меж,
Скрізь обман, й злі кайдани,
Бо в Рай ти зайцем не ввійдеш.
<br>Ігор Лівак
