Теребить вітер листя юне,
Весною травень вже бреде,
Потиху хмара небом суне,
У сонця посмішку краде.
Хвиля за хвилею котилась,
Немов радіючи весні,
Та раптом хмара зупинилась,
Сипнувши крапельки рясні.
В грайливі хвилі, поміж трави,
В кущі привабливі, густі,
В плакучі верби, кучеряві,
І в звичайнісінькі, прості.
13.05.2025.
Ганна Зубко
