Сьогодні я побачила цвіт бузини
І моє серце солодко зайшлося.
А коли прийде ніч і я порину в сни,
Я загадаю,щоб задумане збулося.
Щоб рідні й друзі всі були живі,
А ще щоб всі вони були здорові.
І щоб роса виблискувала на траві,
І квітла бузина у тишині прозорій.
Щоб прокидалися під щебіт солов'я,
Або під шум дощу,чи листя шелест.
Вслухалися,як тихо дихає земля,
І як хлюпоче джерельце́ веселе.
Мої прості бажання – непрості,
Багато що прийде́ться подолати.
А поки мрію я про те на самоті
Як повернусь колись у рідну хату.
Нехай пробачить мене рідний дім
За розставання,пустку і розлуку.
Зі мною все найкраще було в нім –
І щастя,й сльози,і солодка му́ка.
Напевно дочекаюсь я колись
Той світлий день,коли відкрию двері
У рідний дім ,щоб подумки злили́сь
Всі почуття мої у рідній атмосфері.
<br>Світлана Кінебас (Бондаренко)
