Немає доріг, які я б не пройшла сама
Немає стежин, які вбили б мене назавжди
Може залишила слід десь глибоко в небесах
Або тінню впала на солом'яні Бога башти
Цієї зими залишився тільки тиждень
А далі, як кажуть мудрі, нове життя
Тож нехай воно б'є мене гостротою ліктя
І цілує губами закоханого буття<br>Анні Тім
