ти немов еротична поезія
ні краси ні смутку
збочення
в само
зреченні
твоя зброя – брудна
чесність
твоя чесність –
одна
вульгарщина
ти прояв палкого відчаю
ти – паломник –
шукаєш
межі
знаходиш себе у камінні:
цеглина
піщаного
замку
іронічно ти ціла
вежа
ти не ти і не маєш
імені
тебе кликали богом
жінкою
чужі йменували
ґаздинею
рідні – лише
безхатьком
прояв свободи й немочі
ти неповноцінний скарб
збочення в самозреченні
ти вбоге мистецтво
масове<br>Анастасія Іванова
