Червоний

Горить червоний день і ніч,
Небо й земля в кровавому сатині.
І ми, замучені в часовім плині
Чекаємо до поки той сатин зійде.
Надміцні стіни й надлюди вбережуть..
Знадвору тепло, проте то зовсім не хрущі над вишнями гудуть.
Зима прийде і знов червоний,
Червоний сніг-холодна то пора.
Коли весна, коли вже спокій, коли червоний стихне навіка.<br>Запоронюк Ірина