В нашої Любашки, Сонечко живе.
Риже і пухнасте, гарнесеньке таке.
Спить в кроваті з Любою,
Той пухнастий звірь.
Бо із малого сонечка, виріс уже кіт.
Люба, Люба , Любочка.
Яка ж ти молодчинка.
Ти несеш із лісу,
З квітпми корзинку.
А в лісі зайчика зустріла,
І він тобі сказав,
Щоб ніхто у лісі квіточьок не рвав.
Наша Маша, розтіряша,
Загубила рюкзачьок.
Йти у школу не хотіла,
І придумала предлог.
Що забрався хтось в кімнату,
Викрав книги й рюкзачьок.
А насправді, котик Оскар,
Грався ними під столом.<br>Тетяна
