Погляд опускається
Ноги все вагаються
Підходить, чи хай лається?
О мріє незабутня
Оголена й завжди попутня
Чого боятись починаєш?
Стихни!
Відчуваєш?
Ти зіницям довіряєш?
Ти собі не уявляєш!
Та не бійся, тут не страшно
Просто холодно
Й не все тут рясно
Чека тебе перфузія!
Судинна оклюзія!
Не плач
Я повернусь
Можливо…
Бо ти надто нестримна
Так і так – ображена
Від чого ти там вражена?
Погляд підіймається
Мозок все вагається
Забрати, чи хай лишається?
