У темряві серця, де тиша жива,
Де сумніви душу стискають сповна,
Звучить тихий голос: “До світла іди!
Я – шлях для заблудлих! Прийди, віднайди.”
Століття минають та істина та –
Спасіння приходить лиш через Христа!
Не срібло, не золото й не добрі діла,
А кров на Голгофі нам небо дала.
Він зняв тягарі, провини і страх,
І рани любов’ю закрив на руках.
Я був у полоні, Він — визволив знов,
Проливши на мене безмежну любов.
Коли падаю знову — Він поруч стоїть.
І милість Його, мов потік, не спинить.
Я йду Його стежкою вузькою та в ній
Є мир невимовний і спокій святий.
Хай світ цей руйнує всі мрії і плани,
Та в Пастирі доброму є моя стана.
Бо знаю одне: в Ньому істина вся!
Шлях, правда й життя — це все у Христа. <br>Юрій Сіромашенко
