Ось візьму в долоні щастячко барвисте,
Стисну міцно серцем, ніжно обійму.
Радість відчуваючи у подій намисті,
Я його так щиро світу понесу.
Зазирне до когось янгольським обличчям,
Несучи свій усміх ніжно на лиці.
Материнське щастя по ночах насниться.
Може, потримаю його у руці?
Лагідно прозоре, зіткане з любові,
Несміливо ніжне, тепле і земне.
Створене, як диво, в материнськім лоні,
Освячене Богом, щастячко мале.
Може зазирнути сонячним коханням,
Залюбивши в себе душу золоту.
То жіноче щастя розквітає зрання,
Обирає, тішить долю молоду.
Розімкну долоні, де знайшло рятунок
Щось мрійливо ніжне у щасливу мить.
І відкрию серце, забувши про смуток,
Бо з небес блакиті щастя задощить.
<br>Галина Сердюк
