Здійнявся дуже сильний вітер,
Аж сльози стали на очах.
Розірвав пелюстки квітів
І поразкинув по світах .
Закрили небо темні хмари
І пали вніц чорним дощем.
Тоді повстали лихі мари
Та поврасталися плющем.
Зима безжалісно колола.
Мороз зашарився в серця.
Земля беззахисна і гола
Жадала захисту Отця.
Та потекли полями води,
Міста і села градом било.
А ми жадаємо свободи!
І трохи сонця, що важливо.
21.11.2025<br>Альона Макарова
