Присвячується моїй музі, моєму сонцю і просто гарній і добрій дівчині Єлизаветі С. З любов'ю!
Мій перший день без тебе. Все нормально
Тому що спогади про тебе ще живі
Я згадую все наше спілкування
Тому мені здається я живий
На другий день без тебе наче добре
Але я відчуваю щось не так
Чомусь вже не таке яскраве сонце
І день чомусь лишається всіх фарб
На третій день без тебе вже погано
Сумую я й очі повні сліз
Серце кричить, всередині згорає
Навколо вже немає кольорів
А на четвертий день мене немає
Душа померла, а тіло ще живе
Мені вже можна насипати сіль у рани
Тому що я ні мертвий, ні живий
На п'ятий день без тебе я звикаю
Ходжу по світу так наче я німий
Я щось роблю для того, щоб робити
Я просто йду, для того, щоб іти
На шостий день чомусь так дивно стало
Що я прокинувся від того, що мені
Яскраве сонечко постукало й сказало
Що післязавтра засяє ясно світ
І я дивлюся, а все навколо квітне
Хоча на вулиці у жовтня вже права
Чомусь мені так хочеться співати
Мабуть, тому що повертається душа
На сьомий день без тебе я чекаю
Що завтра буде мій найкращий день
Бо знову я тебе тоді побачу
І знову я відчую, що живий
Безсонна ніч і я лечу до тебе
Я дуже хочу бути там де й ти
Побачити ту посмішку, ті очі
Які щоночі приходять в мої сни
І мені важко навіть просто уявити
Що станеться зі мною, якщо ми
Якщо ми не побачимось ніколи
Хоча вже не важливо, що тоді<br>Віталій Татленко
