Я більше не рахую свої дні

Я більше не рахую свої дні
Нехай вони за мною поспішають.
І чи веселі дні, а чи сумні
За них подяку Господу складаю.
Не знаю я, що завтра жде мене,
Не знаю, що дароване Всевишнім,
Та завтра прийде і не обмине
Його прийму в смиренні з серцем чистим.
І благодаттю сповниться душа.
Тріпоче серце, ніжністю зігріте.
Пробач, мій Боже, що була не та.
Та крила Ти даєш мені щоби злетіти.