Я ВЧУСЯ З БОЛЕМ ЖИТИ

Чудовий слід в земнім житті
Залишив після себе, сину.
Лиш дуже сумно на душі й самотньо
мов в осінню днину.
Я в небо свої очі підійму
З надією зустріти
Чудову посмішку твою,
Що так давала жити.
Чарівні очі голубі,
Наповнені любов’ю
Й душевну пісню у садку
Проспівану з тобою.
Та все дарма……
І вже немає радості п’янкої.
Застигла в серці пустота
Розлуки із тобою.
Той біль що в грудях так щемить
Не в силі пережити.
Його я Богу віддаю.
Я вчуся з болем жити.