Я не голубка, я ворона.
Та спитаєте, чому?
Бо несу я вітер в кронах,
А не казку золоту.
Бо не плачу над руїной,
Не ховаюсь від дощу.
Не лечу за злістю винной,
Не вдаю, що все прощу.
Голуб ніжний, та лукавий,
Зрадить тихо, без жалю.
Я ж ворона — хай лякає
Мій політ крізь ту диявольську пітьму.
Не міняю я обличчя,
Не лишаю я сліди.
Я не голубка, та від віччя
Не тікаю, як вони.<br>Нечипоренко Вікторія
