Я

Я клявся їй у темноті
Зазиравши в теплі очі
У них ще доброта була
А на світанку, вже не та вона

В її очах я бачив спокій
В її очах було тепло
Але коли прийшов я вчасно
Немов прорізало мене воно.

Я лиш хотів обійми
Клявся їй допомогти
Но вона кохати не уміла
Нічого, впораємся ми!

Я допоможу нам, покохать людину
Щоби бути назавжди
Щоб не на день, щоб не на хвилину.
Щоб на віки вічні, разом ми лягли.