Міркую вкотре крізь тисяч звивин,
Проходить імпульс моїх ідей.
Чому ж не можу я просто жити:
Радіти тихо, в буденний день?
Для чого рими цієї пісня?
Мов кров, що ллється у моє русло.
І серце змінить свій ритм невпинний,
А біль проллється знов крізь перо.
