Іноді буває, що серце замовкає.
А я його питаю, а він мені ще – стій.
Поки, ще не пізно.
Ще дорожить, просто ще спить.
Іноді буває, думки в думок питають.
А я не чую, а я не в змозі їх прожить.
Так чутно зі середини скригоче,
Відлуння минулих прожитих життів.
Іноді буває, що зовсім і не знаю, чи серце взмозі це прожить.
Сонце обпікає, а серце затерпає.
Думка всередині кипить.
Любити можемо ми вічно.
Но…
Іноді буває те, що серце спить…<br>Роксолана
