Тремтить маленька брунька –
Пробивається до сонця.
Колишеться тендітна струнка,
Шукаючи в житті священного віконця.
Розкинувсь світ навколо них,
Узяв в свої величнії обійми.
Там де свобода – темний гріх,
Там де розгорнуть свої руки надійні.
Але чи можна брунці обрати іншу долю?
А чи можна струнці звиватись в небесах?
Або сказать останні слова волі,
Що займуть належне місце у височинах.
<br>Хозяїнова Софія Володимирівна
