Скільки жити мені залишилось?
Скільки мук мені пережити ще треба?
Скільки років пройшло, й сліду не лишило?
Скільки років мине у вічності неба?
Скільки вод упаде безкрайніє море?
Скільки сонця тепла укутає землю?
Скільки радості й щастя ми проміняли на горе?
Скільки розум туманиться — і я знову на скелі.
До тих пір це буде тривати,
До тих пір ми лічимо дні,
Аж до поки сумніви не зруйнувати —
Що скрива одну істину
"ми кохаєм, тільки раз у житті"<br>Софія Ткачук
