Їй просто вкрай боліла голова…
Зривавсь розсудок, плутались слова.
Бісило все, бо спокою нема.
Навколо людно, а вона одна.
Обов’язки. І тут і там сама.
Всім зручно. Всі сучасні, аж до дна!
Проблемно? То є кожному своє.
Ти грішна, а навколо все святе.
Всі особистості! Ти — принеси, подай.
З порадами? Не лізь, не заважай!
Ти як додаток побуту й тепла.
Ти ніби є… насправді — вже нема…
Давно колись звернула не туди.
Вже відцвіли минулого сади.
Вродили рясно, славний урожай!
А лист опалий — ти сама згрібай…
Їй просто вкрай боліла голова…
Барчук Р
25.10.22
Барчук Раїса
