Зараз біль спокійна.
Але шість місяців тому вона палила, як вогонь.
Я майже не спав і думав, що це ніколи не закінчиться.
Сьогодні мені краще, хоча іноді вона трохи повертається.
Про подвиги і перемоги майже не згадується
На тлі сьогодешніх обставин про таке думати й годі
Стіл завалений невиконаними завданнями
Часу ніби є, але завжди трішки не вистачає
Брати та друзі гинуть на війні
Почате так тяжко вривається на півдороги
Біль такий сильний, що підкошуються ноги
Не дає в ночі спати, а вранці встати
Знаю, що біль ніколи не пройде
Знати б тільки, як навчитись жити так, щоб його не помічати.
