***

***
Ми задивилися на промінь ліхтаря:
Він намагався дотягнутись до зорі.
Враз зрозуміли, що любов – то є зоря,
А ми, замріяні блаженні ліхтарі.
Щасливі тим, чого у нас, на жаль, нема…
Воно десь є, але високо угорі.
А навкруги лише зима, сліпа зима
Та ліхтарі, її холодні ліхтарі.
Але тобі я вдячний, моя мила,
Що ти мені так віддано світила.

Дмитро Атасов (Урус)