***

***
Зірву тебе,
мов стиглу
пізню грушку,
Чужу,
спокусливу,
до млосності жадану.
Байдуже те,
що ти,
лише минушка :
Любити буду,
стримувать не стану.
Втішатимусь тобою
безупинно
Допоки грає нам
Зоря щаслива
У кетягах
червоної калини…
Бо ти –
любов моя:
справдешня,
незрадлива
До переможної
прийдешньої весни
Крізь морок
лютої війни.

Дмитро Атасов (Урус)