* * *

Давнє болюче почуття…
Час терпить, відстані долає,
Все батогом жене коня
І на скаку не зупиняє.

І новий день
дощем не гасить, жаль,
На яблунь цвіт
туманом не сідає,
Не забирає вітер ту печаль,
Що краде спокій,
краплями спиває.

Весна не пахне,
полином гірчить,
Ту гіркоту
ніколи дощ не змиє,
Повз цвіту яблунь
вітер пролетить
Та тугою під вікнами завиє.

17.04.2024.