Заздрісно ворочається місяць
Високим небом в глибині ночей.
Пропала зірка десь на небосхилі —
Невже чекаю на сьогодні я гостей?
Готую термос, плед і дві подушки,
Збірку новел, із найкращих тем.
Шекербура, два золотих прибори —
Для гості цеї розкіш нема меж.
Приляж, душа, не бійся тої ночі,
Охолонь трішки на земній траві.
Хай дзвоник лісовий лице лоскоче,
Ми вкриємось у затишній добі.
Ти полум'ям своїм мене зігрієш,
а я до смерті збережу тепло твоє.
ІХ<br>CristianVonDyuk
