Кисневих два ковтки
Ізнову в морі зорі
Життя ковтки тобі ці були.
Усе-таки їх пропустила!
Над головою ті самі звірі
В польоті кришталями.
На острові без душ
Наче попечена трахея
Ліра щемно заревла
Лише собі та звірям
Ні квітів, ні амфітеатрів
Сліпий та п’яна палиця.
Життя смаки мені??
Досить пісок та зодіаки.
Життя хотіло йти без мук?
Без муки б, смачно кохати.
З вами до зустрічі без хмар
Самотні звірі та кришталь.
24:10:22:02:59<br>Lvivskiy≈Andriy
