31.07

30.07.2016
Я сподівався, що проживу все своє життя з тобою. Думав, що помру першим або бодай зможу підготуватися до твоєї смерті. Але ти вирішила інакше… Я не знаю, не розумію, навіщо ти це зробила. Нащо?
Щодня я намагаюся забути тебе, але твій будинок, який я бачу щораз, — це просто нестерпно. Ти просто покинула мене, залишила свого кота і пішла… пішла з життя.
Я не можу просто лежати — постійно плачу, обіймаючи ті кляті іграшки, які ти мені подарувала. Дивлюся на наш альбом і ридаю, як останній покидьок. Ти — найгірше і найчарівніше, що траплялося зі мною. Ненавиджу і люблю. Завтра я прийду до тебе…
31.07.2016
Сьогодні я був у тебе. Прийшов п’яним і викурив три пачки цигарок… Пам’ятаю, як хотів кинути палити, бо тобі не подобався цей запах нікотину.
23.09.2016
Моє життя втратило сенс. Я викинув усе, що було пов'язано з тобою, і переїхав. Більше так не можу, я хочу до тебе, моя люба Белл. Твоє руде волосся пахло цукровою ватою з ноткою апельсинів. У тебе були такі гарні очі… вони палали! Палали вогнем, а зараз — вони більше не відкриються і не подивляться на мене так, як раніше. Я скоро прийду до тебе. Я вже домовився, що буду поруч. Я кохаю тебе, Белло…
30.10.2016
Сьогодні, моя кохана, я зроблю це. Я віддав твого кота іншим людям — не хочу, щоб він був таким самотнім, як я. Не хочу, щоб він переживав те саме, хоча навряд чи він здатний зрозуміти мої почуття до тебе і до життя. Я спалю цей щоденник. Чекай на мене, люба Белло…<br>нюша