По небу ніби хто розмастив брудні акварелі
Похмурий пейзаж .Буденність .Середина літа .
Сьогодні Бог відключив сонячні панелі ,
Парує Земля вчорашнім сонцем зігріта .
А час так біжить непомітно , невпинно і грізно,
Твердою рукою розклáде усе по поличках ,
Почати Жити ніколи не буде пізно .
Навчитись любити – життєво потрібна звичка.
Ольга Попович
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
