За все вже сплачено
Ти чуєш?
І не смій
Мені казати ,що комусь я винна.
Давно пробачено.
Забуто.
Боже ж мій…
Давно зробити так була повинна.
Я болем заплатила за любов.
Безсонними ночами за довіру
Коли образи розпікали кров
Я заздрила пораненому звіру.
За все вже сплачено.
Сповна .
Горять мости…
Я вже давно нікого не шукаю
Мене жаліть не треба
Що "сама".
Я вільна!
Я нікого не тримаю .
Як завинила – то лише собі.
За те , що довго біль в собі носила.
За марний час,проведений в журбі
Із лишком я за все це заплатила.
За все вже сплачено…
І серце на замок.
Така ціна любові і довірі
Наважитись все важче ,на рішучий крок
Щоб не латати знов на серці діри .. .
Ольга Попович
