***

Дощ за вікном ляпотить,
Смуток мене огортає,
Серце моє так щемить
Як ти, коханий, питає?
Чомусь так холодно знов
Ніби мороз вже ударив,
Ніби холодний покров
Все собою приправив…
Якось так дивно мені,
Хочу до тебе в обійми…
А навколо гармидер стоїть
Речі спаковані в клунки,
А душу заковує у крижані обладунки…
Не знаю чому так сприймаю все це
Мабуть, я трохи є дивна
Все що просте, те складне…
Я ж просто – людина.
"Боже, прошу поможи,
управ, як все має бути.
Просто нам поможи…
Не знаю, як далі бути…"
29.09.2019.

Брезіцька Ольга