Мені так тепло і спокійно,
коли лежу в твоїх руках.
Я почуваюся так вільно
Ніби я крилатий птах.
Позаду страх та співпадіння,
Позаду крики й далечінь,
Позаду вир від вільного падіння
Позаду плинність поколінь…
Які шляхи нам перепали,
Які дороги нас вели,
Поки я тебе не знала
Вони так швидко проплили…
Складне життя, буденне друже –
Це іспит долі не з легких,
Комусь з нас таланить, комусь не дуже,
А мир виявився таким крихким…
Війна гуркочке, сивим буром
Триває вже спокон віків,
Палає ніби кривавим туром
Її ніхто з нас не хотів…
Вона калічить душі людям,
Нищить й нівечить тіла…
Додаючи роботи у Гаазі суддям,
Викриваючи мерзенні всі діла.
29.07.2022 р.
Брезіцька Ольга
