***

Роки тягнуться важко й поволі
Все цвіте і співає душа.
Хтось живе і печалі незнає,
Хтось втікає із дому – війна!

Хтось щасливий, у нього все добре,
Хтось обурився – світла нема.
А ще хтось там копає окопи,
Там де сиро й самотність з'їда…

Хтось живе як і жив – усе класно,
Хтось гуляє у парку зрання.
А ще хтось не виходить з підвалу,
В когось плаче голодне маля.

В когось вчора згоріла оселя,
В когось вчора убили синів.
Хтось на фронті де спати не має,
Хтось все ниє, бо холодно їм.

Хтось цінує життя і всіх рідних,
Тихо плаче про себе вночі.
Хтось згадає загиблого друга
Згасить вогонь на тремтячій свічі.

Хтось уже мріє вернутись додому,
В когось будинок рознесла русня.
Хтось же щодня щиро дякує Богу,
Хтось же лиш ниє, бо світла нема…
Ірина Ковальчук