***
Помирає
білий день
над вербами.
Любимо,
Не любимо,
терпимо.
У пелюстки ніжної
питаємось:
"Чи то любимось?
Чи то кохаємось?"
Та допоки нам
відгадатися,
Не полишимо
Амурам
ввірятися.
Хай у небі
місяць
хороводить.
Зоряниця
новий день
народить
Понад вербами
старими
На світанку,
Невідгадана
люба,
коханка.
<br>Дмитро Атасов (Урус)
