* * *

Без парасольки пі́ду в дощ,
Дрібний, весня́ний, перший,
Намокну трохи, ну так що ж,
Не жити уже, вмерти?!

Зіб’ю росу, де бу́ду йти,
У чорну, мокру землю,
Торкнуся котиків верби,
Шипшини кущ зачеплю.

У воду руку опущу́,
Аж до кісток холодну…
Сховаюсь краще від дощу
Під парасольку модну.

01.04.2026.
Ганна Зубко